- Відмінник освіти України;
- заслужений працівник освіти України;
- кавалер ордена княгині Ольги ІІ та ІІІ ступеня;
- номінант Всеукраїнської рейтингової програми «Портрети сучасниць»;
- володар зірки Патріот України за участь у Міжнародному проекті «Україна й українці – цвіт нації, гордість країни»;
- член обласної колегії управління освіти.
За плечима Ольги Миколаївни вже 43 роки педагогічної праці. Хто хоч би рік віддав школі, може уявити, скільки радощів і смутку , надій і сумнівів, перемог і поразок, недоспаних ночей, доскіпливих комісій утіснили ці три десятиріччя. Нині Ольга Миколаївна має звання вчителя – методиста, заслуженого працівника освіти України, керує школою 23 роки, віддана улюбленій справі. Та чи можна роками виміряти користь праці Ольги Миколаївни. Ні, мабуть, не піддається вона обчисленню. Бо хто може виміряти й визначити кількість того доброго й світлого , що лишається в серцях учнів і жителів селища після спілкування з цією чарівною, розумною жінкою. Адже немає міри щедрості серця людського-люблячого, відданого тим, хто потребує допомоги, тепла.
Щедрість, доброзичливість, повага, готовність допомогти, пригорнути, зігріти теплом душі – це ті риси, які допомагають Ользі Миколаївні знаходити шлях до людських сердець. А сама живе для того, щоб сяяти іншим з високого небозводу життя.
Ольга Миколаївна – людина благородна й жертовна, – без сумніву, багато зробила і робить для своїх земляків і України. І ті, хто на попередніх виборах віддали за неї свої голоси, не тільки обрали в її особі захисника собі, а й поцінували талант, людяність, принциповості йдуть та йдуть до неї з радістю, і з бідою.
Мешканці селища часто приходять в школу, бо знають. Їх там чекає щире, добре серце. Що не попросять – все зробить Ольга Миколаївна, бо живе для людей. І робить це самовіддано, щедро.
Це лише частина з величезної депутатської роботи Ольги Миколаївни. Але й вона яскраво свідчить про добре серце , що живе і творить для щастя і добра людини.
Народжена для великих діянь, вона радіє кожному дню, що прожила для людей, кожній зустрічі з мешканцями селища Текстильників.
Ольга Миколаївна ставить за найвище звання Людини і наголошує, що про це повинен пам’ятати кожен , хто присвятив себе служінню народу, Україні.
Справедливість і доброзичливість директора сприяли створенню у колективі атмосфери довіри та співпраці. Колектив – це здорова сім’я педагогів – однодумців, які підтримують, цінують і поважають свого керівника. Як наслідок у школі створено комфортні умови для навчання і дозвілля дітей, для надання батькам і жителям селища консультативної допомоги з питань виховання дітей. Шкільна їдальня – це затишне кафе, навчальні кабінети – естетично оформлені, подвір’я – найкраще в місті.
Ясними, добрими очима вдивляється у щасливе майбутнє Ольга Миколаївна і говорить: «Школа – життя моє, без неї не мислю свого існування. Я вдячна Богові, долі , що допомогла мені знайти мою школу – другу родину, вдячна батькам, які підтримали мою юнацьку мрію про вчительську професію, вдячна колегам, подругам –ровесникам, які допомагали моєму становленню як вчителя і керівника, як людини-захисника прав народних».